我亲爱的母亲（苏联影片《青年时代》插曲）
1959年上映的《青年时代》是一部带有喜剧情节的故事影片。娜塔莎要去报考戏剧学院，临行之前被矿工俱乐部的负责人拖了去救场，代替一个脚踝扭伤的男孩子表演矿工舞。演出一结束，娜塔来不及卸妆就赶往火车站，但车票已售完。娜塔情急流泪，这时碰见了一个同样没有买到车票、同样也是去基辅报考戏剧学院的谢辽沙。谢辽沙把穿着男装、戴着鸭舌帽的娜塔莎当作男孩。两人一起爬上了火车顶，谢辽沙在车顶上唱起了这首歌曲。
在戏剧学院的考场上，谢辽沙因为怯场，表演的小品失败了。娜塔莎暗示他唱这首歌。当他深情地唱起《我亲爱的母亲》，在场的老教授们都被打动了。他们似乎都回忆起了自己的慈母。
影片最后，谢辽沙和娜塔莎避雨，躲进了一座窝棚，娜塔莎请求谢辽沙再唱当初他们在火车顶邂逅时唱过的歌曲，于是谢辽沙又轻轻地唱了起来。
这首插曲并不是影片主题歌，与剧情发展也没有多大的联系，但由于歌曲甜美抒情，显露出一种真挚的怀念，并多次出现，所以给观众留下了难忘的印象。
普拉东•麦博罗达（1918~1989）是乌克兰作曲家，苏联人民艺术家，也是苏联国家奖和乌克兰国家奖的获得者。
摘自《薛范60年翻译歌曲选》P.258
《我亲爱的母亲》文本歌词
我亲爱的母亲
Мать родная моя
Рідна мати моя
苏联影片《青年时代》插曲
из к/ф《Молодые годы》
із кінофільми《Літа молодії》（1959）
[乌克兰]安·马雷什珂 词
[乌克兰]普·麦博罗达 曲
薛 范译配
Слова А Малышко
Музыка П Майбороды
Китайский перевод Сюэ Фаня
Слова：Андрiй Малишко
Музика：Платон Майборода
Китайський переклад Сюе Фаня
1、
当年我的母亲，通夜没合上眼睛，
伴我走遍家乡，辞别父老乡邻；
当时天色方黎明，她送我踏上遥远的路程，
给了我一条手巾，她祝我顺风。
当时天色方黎明，她送我踏上遥远的路程，
给了我一条手巾，她祝福我一路顺风。
2、
河边落英缤纷，岸上露珠儿滚滚，
牧场芳草青青，夜莺整夜啼鸣；
无论我去到哪里，最难忘母亲慈祥的笑容，
最难忘母亲关怀的一双眼睛。
无论我去到哪里，最难忘母亲慈祥的笑容，
最最忘不了母亲，她关怀的一双眼睛。
3、
拿起这条手巾，不由想起我母亲，
想起小草细语，檞树摇曳不停；
这条母亲的手巾，我想起幼年熟悉的情景，
更还有母亲慈爱和殷切心情。
这条母亲的手巾，我想起幼年熟悉的情景，
更有母亲的慈爱，和盼儿的殷切心情。
Мать родная моя ты до зорьки вставала
И водила меня на поля из села
Собрала в путь дорогу и меня далеко провожала
И расшитый рушник мне на счастье дала.
Собрала в путь дорогу и меня далеко провожала
И расшитый рушник мне на счастьена долю дала.
Пусть сияет на немкак весенняя сказка
В соловьиную ночь расцветающий сад
И любви материнской улыбается тихая ласка
И очей твоих синих задумчивый взгляд.
И любви материнской улыбается тихая ласка
И очей твоих синих печальныйзадумчивый взгляд
Я возьму тот рушник расстелю словно долю
В тихом шелесте трав в щебетанье дубров
И на вышивке тонкой расцветет все родное до боли-
И разлука и детство мое и любовь.
И на вышивке тонкой расцветет все родное до боли-
И разлука и детствои матери милой любовь.
Рідна мати моя ти ночей не доспала
I водила мене у поля край села
I в дорогу далеку ти мене на зорї проводжала
I рушник вишиваний на щастя дала.
I в дорогу далеку ти мене на зорї проводжала
I рушник вишиваний на щастя на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка
I зелені луги й солов’їні гаї
I твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
I засмучені очі хороші твоі.
I твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
I засмучені очі хороші блакитні твоі.
Я візьму той рушник простелю наче долю
В тихім шелесті трав в щебетанні дібров
I на тім рушничкові оживе все знайоме до болю
I дитинство й розлука і вірна любов.
I на тім рушничкові оживе все знайоме до болю
I дитинство й розлука й твоя материнська любов.